Наркоманія: фактори ризику, причини, профілактика

Наркоманія — це хронічне захворювання, стрижнем якого є неприродне потяг до різних природних або штучних речовин, здатних змінювати свідомість людини. Захворювання характеризується тривалим перебігом, виникненням психотичних, соматичних розладів і великою кількістю ускладнень. Прийом наркотиків викликає хронічну інтоксикацію, формує стійке пристрасть, психічну і фізичну залежність. При тривалому вживанні наркотиків збільшується толерантність до них. Наркоманія призводить до деградації особистості, випадання людини з соціуму і має несприятливі наслідки як для самого наркомана, так і для його родини.

 Велика частина наркоманів — це молоді люди віком від 15 до 35 років. Виходячи з цього факту, більшість наркозалежних почали вживати наркотичні та психотропні речовини в останніх класах школи або ж незадовго після випуску в університеті або армії. Саме з цих причин профілактика наркотичної залежності серед молодого населення відіграє величезну роль в боротьбі з цією страшною недугою. Основним завданням подібних заходів є скорочення загальної чисельності наркозалежних людей за рахунок прищеплення суспільству думки про неприпустимість прийому наркотиків.

          На сьогоднішній день до 5 відсотків населення є втраченою частиною суспільства через їх систематичного прийому психотропних речовин. При цьому, на думку багатьох наркологів, майже 10 відсотків від усіх наркоманів можна позбавити від їх залежності і повернути до нормального повноцінного життя. Самостійно це зробити можуть одиниці. З цієї причини для лікування наркоманії важливо звертатися в професійні спеціалізовані наркологічні центри. Однією з таких організацій є центр наркологічної допомоги «Снайпер», де кожен наркоман отримує шанс на порятунок від своєї згубної залежності. Лікування наркоманії — це складне завдання, але фахівці центру «Снайпер» з нею можуть впоратися.

Фактори, що провокують захворювання

       Причини наркоманії більше психологічні, ніж медичні. У підлітковому віці в якості мотиву превалює бажання наслідувати кумиру (це може бути соліст рок-групи або близький приятель), страх бути не таким як усі, цікавість або своєрідний протест проти насильства і жорстокості в сім’ї. У більш старшому віці рішення спробувати наркотики вже усвідомлене, людина прагне піти від проблем, отримати дозу позитивних емоцій, розслабитися, відволіктися. Часто люди, вперше спробували наркотики просто потрапляють під чийсь вплив, стають жертвами соціуму. Не останню роль відіграє і генетична схильність. У таких випадках швидше розвивається наркотична залежність і терапія проходить складніше. Наркоманія може розвиватися при тривалому вживанні наркотичних анальгетиків, які застосовуються для купірування післяопераційних і хронічних сильних болів.

Види клінічних форм

Наркоманія може бути класифікована за типом наркотичної речовини, який пацієнт приймає:

·   Опійна наркоманія;

·   Зловживання похідними конопель;

·  Вживання седативних і снодійних засобів;

· Вживання речовин, що надають стимулюючий ефект (амфетамін, ефедрин, кокаїн, кофеїн);

· Вживання галюциногенів (мескалін, ЛСД, фенциклидин, атропіноподібні речовини, циклодол).

Також можна класифікувати і людей, які вживають наркотики за частотою вживання: від експериментаторів (люди, які спробували 1 раз і більше ніколи не вживали наркотики) до хворих на наркоманію (наркомани з фізичною і психічною залежністю).

Клінічна картина

     Необхідно пам’ятати, що різні психотропні речовини характеризуються різною симптоматикою. Але, все ж можна виділити загальні симптоми.

Наркоманія проявляється в постійному і непереборному бажанні пацієнта прийняти те чи інше наркотичний засіб. Це називається синдромом психічної залежності. У пацієнта помітно знижується критика до свого стану, він не завжди здатний адекватно оцінити ступінь своєї залежності. З’являються нав’язливі думки і бажання. Наркотична залежність проявляється безпричинної дратівливістю, частою зміною настрою, почуттям незадоволеності.  

         У пацієнта виникають сильні, некеровані емоції (страх, гнів, безпричинна радість), які він не може придушити зусиллям волі. Змінюється швидкість мислення в залежності відп стадії наркотичної залежності.
Стадія фізичної залежності проявляється у вигляді компульсивного потягу до прийому наркотичних речовин. Причому в цій стадії заміна одного препарату іншим не приносить бажаного задоволення. Всі дії і сили пацієнта спрямовані на пошук способу полегшити свій стан. На тлі цього слабшають всі інші почуття: спрага, голод, втому. При тривалому утриманні з’являється абстинентний синдром. Він виникає при раптовій відміні препарату і складається з двох компонентів: психопатологічного і соматоневрологічного. Вони можуть проявлятися в різного ступеня вираженості.